…і цінувати те, що маєш!
Мені шістнадцять. Останній рік у школі. Попереду чарівне та несподіване доросле життя. Я на розпутті, міркую, як побудувати своє майбутнє. Раптом помічаю, що є серед моїх знайомих дівчина, яка не просто мріє про прийдешнє. Вона сама наближає його. Вирішую ближче познайомитися з її долею, а можливо, чомусь повчитися.
Знайомтеся – Варвара Кабаргіна, учениця 10-го класу Кремінської школи-гімназії, лідер центру національно-патріотичного виховання учнівської країни СХІД. Народилася та жила чотирнадцять років у місті Горлівка Донецької області. У 2014 році переїхала до Кремінної Луганської області.
Провчившись два роки на новій малій Батьківщині, узяла участь у Всеукраїнському конкурсі творів: «Цінності ХХІ століття – за і проти», у якому з чотирьохсот дітей з усієї України обрали лише п’ятдесят. Вона також потрапила в їхнє число. Переможців запросили приїхати до Києва та повчитися в «мобільній» школі лідерів «Агенти змін». Навчаючись там, Варя дізналася багато цікавого та корисного, зрозуміла, що буде робити в майбутньому, ким хоче стати. Та найбільш їй сподобалася атмосфера виїзної школи. Цікаві спікери, люб’язні тренери, які стали для неї справжніми друзями, чудова природа, де юнаки жили протягом тижня. Школа лідерів «Агенти змін» складається з трьох етапів, два з них уже пройдено, залишився останній, найважливіший. Варя повинна втілити свій проект «Kreminshina Speaking For Children». Зараз вона проводить з учнями 2 – 5 класів неформальні та дуже цікаві заняття. Варя хоче, щоб діти полюбили англійську так, як вона, бо ця мова (як мова міжнародного спілкування) відкриває двері не тільки в Європу, а й у весь світ! Дівчина з нетерпінням чекає на третій етап, коли представить результати свого проекту перед фахівцями. Мені вже мріється, що вона переможе.
Поспішала на урок – і раптом у сусідньому кабінеті англійської мови почула веселий гомін, вигуки англійською. Не втрималася, завітала та побачила на власні очі це диво – Варя у спілкуванні з п’ятикласниками. Їхні уроки перетворилися на дивну казку, під час якої відкривається чарівний світ дитинства. На які тільки вигадки вона не вдається, а зауважу: у неї немає педагогічної освіти. Немає нічого кращого для неї, ніж бачити щасливі очі молодших школяриків. І жодної печалі, агресії, дорікань. Варя сподівається, що ця страшна війна незабаром завершиться, тоді в її рідній Горлівці вона заспіває Гімн України та навчить молодше покоління цінувати й любити нашу неньку Україну.
Активна життєва позиція, акторське осмислення дійсності в театральній студії «КЛАС», численні громадянські ініціативи та проекти, літературна творчість – неповний перелік інтересів цієї незвичайної дівчини, не просто моєї сучасниці, а колеги за радою лідерів Кремінської школи-гімназії, у якій успішно діє учнівська країна СХІД із її гуртами. Я в ній найстарший лідер переможного ініціативного гурту «Барвінок» 11 класу, у цьому році навіть зі своїм братом, першокласником Іваном, розпочинала навчальний рік першим дзвоником. Варя – лідер гурту «Чорнобривці» 10 класу, «Людина року» на думку вчителів і учнів, зразок для наслідування іншими. Ми з нею найстарші лідери в школі, наші гурти (і це не нами оцінено) найзгуртованіші, найміцніші, найактивніші.
Хочеться вірити, що наша позиція допоможе нам і в дорослому житті, бо воно стрімко змінюється та кидає нам несподівані виклики.
Ось така вона, Варвара Кабаргіна. Бачить життя в яскравих барвах, ніколи не опускає руки, вірить у те, що ми самі будуємо своє майбутнє.
А для себе, я зрозуміла, що діти, які були змушені покинути рідні домівки, мають стимул до самовдосконалення, цінують те, що дає життя, та користуються шансами, які дарує доля. Вони знають, як це втратити все, що мав, і розпочати своє життя з чистого аркуша. Тому досвід, який має Варя, і приклад , який вона подає, є важливим для мене. Жага до життя та діяльність цієї дівчини надихає й мене на саморозвиток і реалізацію власних планів.
Сподіватися на краще, бачити позитивне навколо, самою змінювати цей світ – ось шлях сучасної молодої людини.
Вікторія Лимар
